Аутизм? Що це таке? - "Теремок" - Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад №73

Наш навчальний заклад

Аутизм? Що це таке?

РАННІЙ ДИТЯЧИЙ АУТИЗМ

Ранній дитячий аутизм - це неврологічний розлад, який порушує здатність дитини до спілкування, до розуміння мовлення, до гри і взаємодії з іншими. Характерними рисами синдрому раннього дитячого аутизму є:

- порушення здатності до встановлення емоційного контакту;
- стереотипність у поведінці, яка проявляється як виражене будь яких незначних змін, як наявність у поведінці дитини одноманітних дій - моторних (розкачувань, стрибків та ін.), мовленнєвих (вимовляння одних і тих самих звуків, слів,фраз), стереотипних маніпуляцій якимось предметом, одноманітних ігор, пристрасті до одних і тих самих об'єктів, стереотипних інтересів;
- особливі порушення мовленнєвого розвитку (ехолалії, мовленнєві штампи, стереотипні монологи, відсутність у мовленні першої особи тощо), суттю яких є порушення можливості використовувати мовлення з метою комунікації.
Здібності, розвиток і поведінка дітей з аутизмом можуть колихатися в широких межах. Аутизм - це порушення розвитку,яке негативно позначається на здатності дітей до навчання. В таких випадках дуже важливими є рання діагностика і застосування відповідних навчальних програм. Під час розробки індивідуальних навчальних програм для малят з аутизмом насамперед треба звернути увагу на поліпшення комунікативних, соціальних і когнітивних умінь, поведінки, самообслуговування. Для ефективного навчання і розвитку цих дітей групове середовище повинне бути структурованим, а заняття мати точно визначену послідовність. Діти з аутизмом навчаються і розвиваються краще, коли одночасно отримують візуальну і словесну інформацію. Для них дуже важливою є взаємодія зі здоровими ровесниками, оскільки однолітки можуть бути для них зразками в оволодінні мовленнєвими, соціальними і поведінковими вміннями.
Аутична дитина доволі часто потрапляє до дошкільного навчального закладу. Спонукає батьків до цього не тільки необхідність вирішення певних життєвих ситуацій, але й надія на те, що, потрапивши в колектив дітей, дитина почне з ними якось взаємодіяти або хоча б поступово звикне знаходитися серед них, можливо, буде щось за ними повторювати, можливо, чомусь навчать досвідчені педагоги, що ніяк не виходить вдома.
Дитина з вираженими труднощами спілкування і довільною організацією поведінки, з однієї сторони, не прилаштована до життя в дитячому колективі, з іншої, не маючи позитивного досвіду перебування в ньому, вона і не зможе набути потрібних навичок комунікації, розуміти і враховувати в своїх діях бажання та інтереси інших людей, буде мати виражені труднощі надалі під час фронтальних занять з педагогами. По можливості такий досвід треба хоча б дозовано отримати ще до школи.
Реальний емоційний вік дитини з емоційними порушеннями, яка за паспортним віком є дошкільником, значно менший. Тому така дитина, поступаючи до дошкільного закладу, має труднощі адаптації, характерні скоріш для дитини ясельної групи. Насамперед, це проблема відриву від матері, з якою вона знаходиться у стані дуже тісної прив'язаності.

З метою успішної інтеграції такої дитини в середовище дітей потрібні спільні зусилля і батьків, і всіх тих людей, котрі знаходитимуться поруч з нею в дошкільному закладі. Від вихователів, звичайно, вимагається додаткова увага до такого дошкільника: йому індивідуально слід нагадати, що зараз потрібно роботи (сісти за стіл, сходити в туалет, одягнутися), і, взявши його за руку, відвести туди, куди треба. Вкрай важливо, щоб вистачило терпіння не відволікати дитину від заняття, якому вона надає перевагу (приміром, гра в конструктор або складанню пазлів), а дати їй можливість довести розпочату справу до певного завершення. Також варто враховувати, як важко даються такій дитині усі побутові навички, і бути терплячими в їх стимулюванні й підтримці. Потрібно оберігати її і в контактах з дітьми: з однієї сторони, зацікавити ними, розповісти й пояснити, що вони роблять, у що граються, з іншої - дати можливість побути на дистанції, поспостерігати зі сторони; у якісь загальні заняття потрібно дозовано включатися разом з нею (тримаючи її руку або навіть на руках), але не виключати аутичну дитину із загального життя дитячого колективу. При дотриманні обережності, одночасної лагідності й наполегливості така дитина можна добре утримуватися в режимі.

Новини