Раціональне харчування - важливий засіб формування здоров'я дитини.Для дитячого організму, що розвивається, надзвичайно важливим є раціональне та збалансоване харчування, яке залежить від віку, статі, характеру діяльності, фізичного навантаження. Воно не лише забезпечує життєдіяльність і розвиток усіх клітин, тканин, органів, а й підвищує захисні функції організму, його життєвий тонус та працездатність. Саме тому поряд із раціональним розпорядком дня і оптимальним руховим режимом правильне харчування треба віднести до важливих чинників здоров'я людини. Основу життєдіяльності дитячого організму складає неперервний обмін речовин із середовищем. При цьому треба враховувати те, що у молодому організмі обмін речовин відбувається інтенсивніше. Це пояснюється вищою рухливістю та більшою втратою тепла тілом порівняно із дорослим, що зумовлює підвищену потребу організму в харчових сполуках. Повне задоволення енергетичних потреб дитячого організму забезпечується збалансованим харчуванням, при якому калорійність їжі повністю відповідає витратам енергії. Якщо калорійність їжі перевищує ці витрати, то в організмі посилюється накопичення поживних речовин і, перш за все, жиру, що призводить до надмірної ваги. Поряд з цим характерною особливістю органів травлення дітей дошкільного віку є знижена ферментна активність, підвищене вбирання стінок кишківника. Навіть незначні відхилення у харчуванні дітей сприяють виникненню функціональних розладів, нерідко болісного стану органів травлення, що негативно впливає на обмін речовин. Норми фізіологічної потреби дітей в енергії харчових сполучень становлять: для дітей 4-6 років - 1,970 ккал, 6-7 років - 2,300 ккал. Основу їжі складають біологічні речовини: білки, жири, вуглеводи. Для дітей старшого дошкільного віку характерне таке співвідношення: 1:1:4. Білки відіграють особливу роль в обміні речовин. Вони є головним "будівельним" матеріалом клітин та входять до складу багатьох гормонів. Білкова недостатність призводить до затримки росту, виснаження м'язової системи, малокрів'я, авітамінозу. Найвища біологічна цінність білків у м'ясі, рибі, яйцях, молоці. Добова потреба у білках на 1 кг маси складає 2,5-3 г. При збільшенні фізичних навантажень фізіологічна потреба в білках зростає. Жири - важливий складник клітинних структур організму. Вони беруть участь у важливих процесах життєдіяльності, регулюють ріст і розвиток, забезпечують нормальний стан імунітету, з ними потрапляють в організм вітаміни А, Д, Е, К. Жирові відкладення виконують також захисну, теплозбережувальну роль та фіксують положення деяких внутрішніх органів. Окрім того, жири - це багатий постачальник енергії: розщеплення 1 г жиру дає 9,3 ккал. У харчуванні дітей важливими є жири рослинного і тваринного походження, молочні та яєчні. Вуглеводи - основний постачальник енергії в організмі, які є пластичним матеріалом побудови клітини, сприяють ефективному використанню білків, жирів та беруть участь в обміні речовин. Основними постачальниками вуглеводів є продукти рослинного походження: хліб, крупи, макаронні вироби, картопля. Вітаміни - невід'ємна частина дитячого раціону харчування, без якої неможливе нормальне функціонування організму. Вони входять до складу багатьох ферментів, впливають на ріст, розвиток, оновлення клітин, тканин організму. Вітаміни містяться майже у всіх продуктах харчування, але найбільше їх знаходиться в овочах і фруктах. Якщо в їжі не вистачає вітамінів, то настає занепад сил, погіршується апетит, пригнічується настрій, знижується опірність організму до інфекційних хвороб. Для організації харчування дітей важливо не лише задовольняти енергетичні потреби дитячого організму, а й враховувати вимоги до харчового раціону всіх зазначених вище компонентів щодо необхідного співвідношення і обсягу. Треба складати раціональний режим харчування так, щоб він відповідав добовим ритмам відпочинку і праці. ОВОЧІ ТА ЗЕЛЕНЬ Задля збереження вітамінів при приготуванні овочевих страв: раціонально проводять холодну та теплову обробку максимально скорочують строки зберігання готових страв. Овочі необхідно очищувати тонко, адже у їх поверхневому шарі вміст вітамінів найвищий. Очищені овочі не слід надовго залишати у воді, інакше вітаміни та мінеральні речовини «вимиватимуться» з них. Найліпше овочі очищати безпосередньо перед приготуванням страви. При варінні овочі одразу занурюють в окріп для припинення дії ферменту аскорбатоксидази, який руйнує аскорбінову кислоту. Салати з сирих овочів слід готувати (нарізати, терти) лише перед роздаванням у групи. Якщо нарізані овочі та зелень зберігати на повітрі, то відбувається руйнування в них вітамінів під дією кисню. Для приготування овочевих пюре, салатів, вінегретів варені овочі варять неочищеними до готовності: картоплю, капусту, моркву - 25-30 хв. буряк - 1-1,5 год. Очищені овочі треба варити в мінімальній кількості води. Фрукти та ягоди Фрукти ліпше давати дітям у сирому вигляді. Безпосередньо перед споживанням фрукти чистять і нарізають. Хоча дітям старшого віку фрукти можна видавати неочищеними. Зауважте! У сушених фруктах та ягодах вітаміни зберігаються погано, тому з них готують компоти, які необхідно вітамінізувати перед роздачею в групах. Раціональне складання меню У меню необхідно якомога більше включати страви з найвищим і стабільним вмістом вітамінів, у першу чергу вітаміну С як найменш стійкого. У літньо-осінній період в меню дітей вводять такі продукти, як: солодкий перець зелень петрушки кріп смородина. Рівень вмісту вітамінів у стравах залежить не лише від кількості вітамінів у самому продукті, а й від строків та умов зберігання готових страв на харчоблоці дошкільного закладу і в групах. Існують окремі страви, в яких вміст вітаміну С достатньо стабільний. Як не дивно, це страви з: картоплі свіжої та квашеної капусти (наприклад, борщ, овочевий суп). Їх слід частіше включати в меню дітей. Якщо дитина вiдмовляється вiд їжi Якщо дитина вiдмовляється вiд їжi, в жодному разi не варто годувати її силомiць. Лiпше пропустити прийом їжi або зробити це пiзнiше, а потiм годувати дитину невеликими порцiями за 5-6 або бiльше прийомiв. Як викликати апетит? Важливо на початку годування дати дитинi продукти, якi пiдсилюють видiлення травних сокiв i тим самим полiпшують апетит. Це може бути: кислий фруктовий або ягiдний сiк салат iз сирих овочiв квашена капуста солоний огiрок. Для дiтей зi зниженим апетитом важливо дотримуватися режиму годування, а саме: уникати «перекусів» - не давати їстiвного в промiжках мiж прийомами їжi не дозволяти багато пити перед харчуванням. У такому разi дитина охочiше розпочинатиме прийом їжi з рiдких страв. Натомість можна дозволяти їй запивати тверду їжу водою, соком або овочевим вiдваром i, звичайно, не обмежувати пиття безпосередньо пiсля годування. Протягом певного часу можна спробувати метод «вiльного годування», тобто годувати дитину за її бажанням. Найулюбленiшi страви дитини варто готувати частiше за iншi, але при цьому дещо змiнювати рецептуру - наприклад, додавати багатi бiлком продукти (м'ясо, сир тощо). Дiти охочiше їдять за загальним столом, у родинному колi, в товариствi iнших дiтей. Тож необхiдно виробити правило сiдати за стiл усiєю родиною. Інодi дитина погано їсть через те, що до початку годування перебуває в збудженому станi - занадто захоплена грою, заняттями. У цьому випадку можна дещо перенести (на 20-30 хв.) прийом їжi - дати час на те, щоб дитина заспокоїлася. Які особливості апетиту, коли дитині жарко У спекотнi лiтнi днi або за високої температури повiтря в примiщеннi органiзм дитини втрачає багато рiдини. Це призводить до зменшення вироблення травних сокiв i зниження апетиту. У таких випадках можна: перед початком годування дати дитині трохи прохолодної кип'яченої води або несолодкого соку почати годування з кисломолочного напою. Або ж можна змiнити режим годування: у найспекотнiший полуденний час дати дитинi вдруге легкий снiданок - кефiр, булочку, фрукти обiд перенести на пiзнiший час, скажiмо, пiсля денного сну. У такому випадку дитина, добре вiдпочивши i зголоднiвши, легко впорається з досить калорiйним обiдом. ЩО ТАКЕ ОРГАНІЧНІ ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ Органічними називають продукти харчування сільського господарства та харчової промисловості, для виробництва яких не використовують синтетичні речовини та генетично модифіковані організми (ГМО). Це погано впливає на організацію харчування як дітей, так і дорослих. Аби поліпшити родючість ґрунтів, більшість сільськогосподарських підприємств використовують синтетичні мінеральні добрива. Однак, аби продукти харчування визнали органічними, земля має відповідати певним вимогам щодо рівня її забруднення шкідливими речовинами. Тому в органічному сільському господарстві поліпшують родючість ґрунтів природними методами - сидератами, компостом, перегноєм, сівозміною тощо. Аби знищити бур'яни, у конвенційному сільському господарстві в ґрунт вносять гербіциди. Так само для боротьби зі шкідниками використовують пестициди та інсектициди. В органічному сільському господарстві з бур'янами борються за допомогою прополювання, мульчування, висівання рослин-антагоністів, а зі шкідниками - за допомогою птахів, рослин-приманок. До того ж у конвенційному сільському господарстві насіння можна протравлювати фунгіцидами або інсектицидами. В органічному ж використовують лише непротравлене насіння. Для виробництва органічного м'яса, птиці та молочних продуктів харчування не можна використовувати антибіотики, гормони та стимулятори росту. Також відповідно до стандартів органічного виробництва виробники мають дотримуватися суворих вимог до утримання тварин і птиці. Тварин не можна утримувати в тісних стійлах і поводитися з ними негуманно. Корови мають вільно гуляти пасовищами. Є навіть нормативи щодо кількості гектарів для дорослої корови. І трава, яку вони їдять, має рости на необробленій хімічними речовинами землі. Кури мають бігати по двору, а не сидіти в інкубаторі. Під час перероблювання органічної сировини стандарти забороняють використовувати барвники, консерванти, емульгатори, стабілізатори, підсилювачі смаку, ароматизатори, а також промислові прийоми обробки, зокрема рафінування, пастеризацію, мінералізацію тощо. Які переваги органічної їжі Органічні продукти харчування безпечніші для організму людини. Адже коли їх вирощують, не використовують синтетичні мінеральні добрива, гербіциди та пестициди. Тож такі продукти харчування не спричиняють алергійних реакцій. Зокрема, органічні салат латук або шпинат містять на 10-40% менше нітратів, ніж конвенційні. Останні також містять залишки понад 20 видів пестицидів. Споживаючи овочі, що містять пестициди, ми ризикуємо захворіти на тяжкі захворювання простати, товстої кишки, рак молочної залози, хворобу Паркінсона тощо. Органічні продукти харчування рослинного походження можуть містити патогенні мікроорганізми, зокрема грибки. Однак їх буде в 2-3 рази менше, ніж у конвенційних. Курятину фахівці з дієтичного харчування вважають дієтичним продуктом харчування. Однак неорганічна курятина на полицях супермаркетів відлякує імовірністю, що курей вирощують за допомогою штучних кормів, гормонів росту та антибіотиків. Органічна курятина гарантовано дієтична, оскільки на птахофабриках не використовують неорганічні корми та синтетичні речовини. Органічні продукти харчування корисніші за звичайні, адже містять більше поживних речовин, поліфенолів, вітамінів, макро- та мікроелементів. Дослідники з усього світу доводять, що органічні продукти харчування містять більше фосфору, магнію, кальцію, калію, заліза, цинку. Особливо це помітно в продуктах харчування тваринного походження - м'ясі, яйцях курячих, молоці та молочних продуктах. До того ж органічні молочні продукти містять на 70% більше вітаміну Е, β-каротину, лютеїну та поліненасичених жирних кислот, ніж конвенційні. Органічні овочі та фрукти містять на 25% більше вітаміну С. Смачніші - ще одна перевага органічних продуктів харчування, які виростили на «живій» землі. Органічні овочі та фрукти відрізняються підвищеним умістом сухих речовин за зниженого вмісту води. Це забезпечує ліпші смакові властивості. Тому й не дивно, що шеф-кухарі, які працюють у ресторанах високої кухні, обирають органічні продукти харчування. В органічних продуктах харчування є й недоліки. Передусім - висока ціна. Органічні продукти харчування дорожчі за конвенційні на 20-50%. Та й знайти в Україні високоякісні не так просто, як хотілося б. Попри невелику кількість вітчизняних виробників органічних продуктів харчування, супермаркети пропонують широкий вибір товарів із маркованням «біо», «еко» або «натур». Недосвідчені споживачі одразу ж асоціюють його з органічними продуктами харчування. Однак в Україні поки що немає власних стандартів й використання такого марковання. Європейські стандарти дозволяють використовувати марковання «біо» або «еко», якщо країна-виробник так називає органічні продукти харчування. Під час виробництва органічних продуктів харчування деякі стандарти все ж допускають використання ГМО і хімічних домішок. До 20% кормів для птиці та до 10% для великої рогатої худоби можуть бути неорганічними. Тому ймовірність, що в них можуть бути віруси й захворювання така сама, як і в неорганічних. До того ж в органічній курятині можуть бути гельмінти, бо органічне виробництво забороняє використовувати антибіотики й засоби боротьби з гельмінтами. Як відрізнити Уся органічна продукція європейських виробників має відповідне марковання* - Євролисток. Його запровадили в 2010 році. Марковання органічних продуктів харчування в країнах Європейського Союзу Оскільки більшість українських виробників працюють за стандартами Європейського Союзу, то саме таке марковання має бути на етикетках органічних продуктів харчування українського виробництва. Окрім європейської системи сертифікації, поширена американська. Аби продавати органічні продукти харчування, виробник має пройти сертифікацію. В Україні діє 17 сертифікаційних органів, серед яких найвідоміші: Органік Стандарт, Biokontroll Hungária Nonprofit Kft., ЕТКО, ABCert, ICEA. Сертифікати цих органів можуть відрізнятися зовні, утім обов'язково мають містити таку інформацію: назву сертифікаційного органу; назву виробника та його адресу; стандарти, згідно з якими сертифікували продукт харчування; асортимент продукції; термін дії сертифіката. Отже, гнатися за модою на органічні продукти харчування чи свідомо обирати їх - вибір батьків вихованців. Ви можете пояснити їм за потреби переваги й недоліки таких продуктів харчування, а також навчити обирати якісні. |