Серед квітучого травня, коли природа розквітає найніжнішими барвами, приходить особливий день — День Вишиванки. Це не просто одяг. Це — оберіг, це — молитва, вишита хрестиком на полотні любові.
І немає нічого прекраснішого, ніж українська дівчина у вишиванці — мов світанок над пшеничним полем, ніжна, горда, вільна.
У її очах — весна, у її ході — грація лелек, у вишитих візерунках — вся історія народу.
Вишиванка обіймає її плечі, ніби саме небо береже її крила. Кожен стібок — мов дотик матері, мов шепіт бабусиної молитви, мов пісня, яку співає земля.
У цей день вклонімося красі, що не затьмариться роками.
Згадаймо, що жіночність — це сила, яка творить світ.

І нехай у кожній дівчині, одягненій у вишиванку, оживає сама Україна — така ж тендітна, нескорена й вічна.